Текст пісні "Маріуполь"

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з Храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з Храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд

Яку довжину має лінія фронту, ота, що на лівій руці?
Ми років так 8 тому святкували кінець. А що ж тепер маєм в кінці?
На кожнім прилавку є воля, надія і віра. Товари оті, що без цін
Все інше змішалося з часом, який зупинився. Благаю щоденно, не стій
Колись ми казали: Азов - це не екологічно, сіро і брудно
Тепер на собі символ мужності й сили з Азову по світу носитимуть люди
І присмак солоного моря на своїх устах пригадує тут навіть птах
І всі виступи крайні, але не останні, згадають усі, кого об'єднав ДАХ

Зустрінемось скоро на фесті:
На кожному з них особисто
У стін Драм театру є хрест. І
В людей Маріуполя - місто
І хай не буває чудес тут
Зневіриться хтось ненавмисно
Та промінь яскравий з небес
Каже: це - українське місто

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з Храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з Храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд

Спитаю в рандомного я рибака: "Чому наша доля така?"
А він посміхнеться і скаже мені: "Та й таке", простягне тараньки букет
І я попрямую до Вежі так, ніби турист, хоча там бувала не раз
Згадаю дитинства свого халабуду, бо зовсім інакша вона у цей час
Далі Порт. Там люди з робіт без турбот:
Чи додому кавун, чи то квіти і торт
Потім постріли в спину, і збоку, й в упор
Окупація міста і незламний полк
Потім відстань і відстані, й крики і смерть. Далі вибухи, пожежі й морок...
Маріуполь - це Україна. Ми повернемось скоро

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з Храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд

Я з потягу через перони
Пішки пройдуся до моря
А в парках шумітимуть крони
А з Храму Петра гучно дзвонять
Там діти козацького роду
Там сповнений вірою погляд
Місто моє, Маріуполь
Ти чуєш, я поряд