Текст пісні "ПАЗЛ"

Збираю себе по частинах, наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім прокидаюся в пустій квартирі

Логіка, статика і математика
Не допоможуть у цьому питанні
Лікар широкої практики
Вилікуй мої хворі думки

Твоя нестерпна граматика
Залізла в душу, сховалась у кожен кут
Ти — мотузка, яка зав'язала руки
Наші спогади мене ріжуть

Який нестерпний біль!
Навколо автомобілібілі, осте сте
Тобі усі завжди завдають болю
Ти не у русі, ти у чортовому колесі

Кажеш, не така, як усі — ти звичайна
Ніхто не кличе тебе на чай
Вином опікаєш губи
Твої власні руки тебе погублять

Збираю себе по частинах, наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім прокидаюся в пустій квартирі

Підкинь мене додому, не видаляй
Не вирізай мене ти звідусіль
Розривали простір
Долоні і скло впивалось у ноги босі

Як так може бути: ти когось любиш
Що саме він і саме тут
А потім з усіх поверхонь стираєш
Спільне минуле, неначе бруд?

Не кричи, ти сиділа на балконі опівночі
Мрії паплюжила у печі
Сонечко, ти у розпачі, але згадай
Все, що маєш, ти дала собі сама

Твій аромат, твій погляд, твій запал
Лишай позаду все це кляте співчуття
Це твоє життя, твоє повітря
Вдихай, видихай його, відчувай

Збираю себе по частинах, наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім прокидаюся в пустій квартирі