Текст пісні "Стяг"

Стяг мій майорить, де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не ві сні очі тата й мами

Гори мої, море моє, я без вас, як сирота
Любі мої, люди мої, все без вас — лиш самота
Та й на чужих на просторах не зверне мене з доріг
Бо я в крові маю волю, в серці маю оберіг
Гори мої, море моє, я над вами наче птах
Там, де ви лише свобода, і світанок на вустах
Тут на рідних на просторах Стуса й Симоненка рід
Від них в крові маєм волю, в серці маєм оберіг

Стяг мій майорить, де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не ві сні очі тата й мами
Стяг мій майорить, де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не ві сні очі тата й мами

Сильна моя, рідна моя, від Говерли й до Дніпра
Ми тепер живем за трьох і збира по клаптиках
Дім наш, віру і надію не обірветься струна
Як не було б важко, бийся й пам'ятай, лиш ти одна
Нескорена у бою, нескорена у пітьмі
Нескорена від болю, нескорена в боротьбі
Нескорена у думках від світанку й до зорі
Нескорена у піснях, нескорена у мені

Стяг мій майорить, де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не ві сні очі тата й мами
Стяг мій майорить, де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не ві сні очі тата й мами