Текст пісні "Потрібен Живим"
Я не збираюсь тебе вчити — просто пару речей тобі покажу
Сім століть кращі сини вмирали за країну нашу
Скільки бачив цей народ і скільки земля та нила
Ця орда не дає спокою від короля Данила
І руйнує наші мури не ворог, а чвари блядські
І коли вже знайдуть спільне всі петлюри й скоропадські?
Від Русі до наших днів усі вади в нас одні
Чи то дурні, бо бідні, чи все ж ми бідні, бо дурні?
Я не дивуюся тікток-пісюхам: ляпне — потім плаче
Тут дорослі вкрали все і навіть віру дитячу
Я терпляче, брачо, мучу свій хіп-хоп — в біт підкачуй
Все недарма, поки бачу я в залі очі гарячі
Точно втрачено не все: є репчина, що думку завжди несе
У нас різні величини, завдання, більшість повзе
Бо ця нахаба вкрала блага
Та в твої казки не вірять і в "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"
Дещо накипіло, далі шлях правди топчу
Я слова переплітаю вміло, як фарби Марчук
Рано помирати, брате, падати в це жито
Хай від карми дохнуть гади, а нам будувати й жити
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
Ти потрібен нам живим, бо твій розум (так)
Може зупинити всі наші сльози (так)
І цей трек, немов Микола Амосов
Запускає твоє серце уколом адреналіна дози
Проза — як просо: мій плуг на совісті тросах
Кажуть: "Друг, краще ти не суй в політику носа
Роби бабки, ти пішак, все вирішують боси"
Та я їбашу як ішак, в собі вбивши малороса
Кажуть: "Брат, куди пропав? Де старий простенький стиль?"
Що за роки я накопав, до цього треба дорости
Я проніс — ти відчуваєш дух в рядках куплетних
Я не можу вас лишити на цих блазнів безхребетних
Поки ті псевдозірки ділять премії в кублі
Я ніколи не міняв честь і душу на рублі
Я в твої вуглі, брате, підливаю трохи палива
Ми досі валим, тільки час поставить справжні бали нам
Я йшов по сходах, гриз бетон
Я в душі залишу міцний шов, як Борис Патон
Всім респекти за support, і знову піднялась рука
Я повішу цей акорд, як КГБ Івасюка
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
Сім століть кращі сини вмирали за країну нашу
Скільки бачив цей народ і скільки земля та нила
Ця орда не дає спокою від короля Данила
І руйнує наші мури не ворог, а чвари блядські
І коли вже знайдуть спільне всі петлюри й скоропадські?
Від Русі до наших днів усі вади в нас одні
Чи то дурні, бо бідні, чи все ж ми бідні, бо дурні?
Я не дивуюся тікток-пісюхам: ляпне — потім плаче
Тут дорослі вкрали все і навіть віру дитячу
Я терпляче, брачо, мучу свій хіп-хоп — в біт підкачуй
Все недарма, поки бачу я в залі очі гарячі
Точно втрачено не все: є репчина, що думку завжди несе
У нас різні величини, завдання, більшість повзе
Бо ця нахаба вкрала блага
Та в твої казки не вірять і в "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"
Дещо накипіло, далі шлях правди топчу
Я слова переплітаю вміло, як фарби Марчук
Рано помирати, брате, падати в це жито
Хай від карми дохнуть гади, а нам будувати й жити
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
Ти потрібен нам живим, бо твій розум (так)
Може зупинити всі наші сльози (так)
І цей трек, немов Микола Амосов
Запускає твоє серце уколом адреналіна дози
Проза — як просо: мій плуг на совісті тросах
Кажуть: "Друг, краще ти не суй в політику носа
Роби бабки, ти пішак, все вирішують боси"
Та я їбашу як ішак, в собі вбивши малороса
Кажуть: "Брат, куди пропав? Де старий простенький стиль?"
Що за роки я накопав, до цього треба дорости
Я проніс — ти відчуваєш дух в рядках куплетних
Я не можу вас лишити на цих блазнів безхребетних
Поки ті псевдозірки ділять премії в кублі
Я ніколи не міняв честь і душу на рублі
Я в твої вуглі, брате, підливаю трохи палива
Ми досі валим, тільки час поставить справжні бали нам
Я йшов по сходах, гриз бетон
Я в душі залишу міцний шов, як Борис Патон
Всім респекти за support, і знову піднялась рука
Я повішу цей акорд, як КГБ Івасюка
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
