Текст пісні "Сніг Розталий"

Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів

Біжимо за сенсом, несемось
Є попереду вершини й незвідані землі
Всюди мегаполіси й села
Ми крізь них проходимо в повітрі й в наземних
Досвіду би нам. Скрита рюкзаком спина
Намір — витягти з-під дна всі скарби. Це нас єдна
Більше віри та жаги. Все жбурляєм на ваги
Більше планів на роки: бути з ким і стати ким
Просто бачити цей світ, з’єднатись з ним є на меті
Я так часто бачу молодь, всі вони є саме ті
Ми сумуємо за домом, душу ранить заметіль
Але вже за руку схоплена та неосяжна ціль

Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів
Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів

А що там попереду чекає?
Заплакана щока? А може, там бичачий кайф?
А може, кіт з мішка? А може, Авель там? Чи Каїн?
Чи жменя із землею там? Чи вирвана чека?
І до ворожки не ходи, і кава, що на дні, мовчить
Із рота пар, а в когось дим, а в когось марля є мов щит
В когось вже нема нічого — тільки вітру пара жмень
Хтось прощається сьогодні, щоб почати завтра день
Кольорові сни — ми беремо фарби з них
Ми шукаєм новизни, хтось угору, хтось униз
Бачу вдачі довгий хвіст, давить емоційний піст
Сьогодні спад, а завтра зріст, щоби жити у цій грі
І порушувати правила застарілих систем
Ще випити прийдеться лиха тисячу цистерн
Мати б друга, мати б волю, мати б долю, мати б все
Час минає течією нас від дому все несе

Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів
Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів