Текст пісні "Дорога"
Третя Штурмова, DK Energetyk (ДК Енергетик) & NORD DIVISION Lyrics
Я пам'ятаю той день, коли пішов на війну
Їхав збирати речі по пустому місту додому
Мене чекав на базі агент, зустрів як рідного
А через декілька хвилин всередині все вимерло
Коли привезли тіло Кофі на пікапі
Застиг як вкопаний, нема чого сказати
Вільховка забрала кращих, і ми цю лямку тащим
Це не в кіно, братан, по-справжньому, по-настоящому
Б'ємемось ми, як бились наші пращури
А ти, будь ласка, розкажи мені за ті кордони
Де лежать полеглі, їх не забрати ніколи
Твоє геройство скінчилось як пиво біля дому
Я просто брат кричу у прірву
Коли дивлюся на хохлів, здається, я втрачаю віру
Цвіт нації увесь загинув
Але у кожного військового на дворі стоїть Бредлі, я бачив це в новинах
Скрізь густий ліс, поперед батька в пекло син поліз
Де командир сховав очі за занавісками
Усі кричали: обов'язково повернись!
Та й сам там краще не журись
Сина погуби, а ти живим вернись
Будуть посади, зарплатня, насолода, жизнь
Моя країна, скільки на тебе болі й сліз вилились
Скільки всі роки будемо цей тягар нести
В пеклі нами залишиться бути завжди
Штурм запланований по полю, упс і всі жмури
Виходить наградняк, перепадає тобі
Посмертні нагороди його сім'ї
Нащо все це мені, бачив як лились сльози від мужчин
Які, як леви, бились до останніх сил
В колі найкращих, навіть в пекло летим
Шукай мене тільки коли в посадці розійдеться дим
А поки я без зв'язку, надіюсь вийду живим
Можу ушкодженим, але цілим
Шана всім, хто з ліса не вийшов живим
На ці строки спрямований мій посил
Зброю догори підняв гідний син
У труні заховали друга, а здається і моє життя пішло за ним
В колі найкращих, навіть в пекло летим
Шукай мене тільки коли в посадці розійдеться дим
А поки я без зв'язку, надіюсь вийду живим
Можу ушкодженим, але цілим
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
Як розболілись старенькі рани
Коли молитись ви перестали
Душа і тіло на вагах лежали
Зірку Давида хтось переставив
Він наказав мовчати, а я маю що сказати
З гетьманом ідем вперед, дякуєм за компромати
Якщо є приказ до виконання, маю приступати
Якщо держава наказала, хулі сумніватись
Посміхнувся штурмовик, якого не зламати
Ідею не купити, але можна підіграти
Кого не приручити, кинути за грати
Тут все реально, і кулі, і гранати
Нереальні тільки строки в депутатів
Справи наче є, але їх ніхто не бачив
Бо вертіли на хую собачім
Бо народ тупіє, а молодь ссали дальше
Бо чия хата в центрі, того і краще
А чия хата скраю — забута і пропаща
Тіла лежать у хащах, по зустрічній їду на Щастя
Хтось державі нічого не винен
Не відчуває провини, така він людина
Порода — тварина
Мені сниться нація єдина
Де жодна мати не втратила сина
Під сльозами не таяв сніг
Не лежать квіти у ніг
І не лежать квіти у ніг
Ми йшли крізь тумани, крізь терни і сумніви теж
Теж шукали довіру у світі, де купа обмеж
Та в спільних битвах запеклих зникає межа
Стають братами друзі, і в душах немає ножа
Вечори проживали, неначе останній ковток
Спільно зшиваючи пам'ять в міцний вузолок
Минуле згорає, лишаючи болючий слід
І тільки плач тут перероджає сміх
Вони пішли вперед, де обрій горить золотим
Витискати максимум із днів і машин
Допоки в жилах паливо, а в серці адреналін
Лишаючи вчорашній біль, як розвіяний дим
Мої брати не вмерли, а змінили маршрути
На плечах несем їх імена, цю солодку і терпку отруту
А сяють нам шлях білі зорі розплати
І ворог розсиплеться в порох і прах
Ми не підемо, ми будем стояти
Допоки мокшани не щезнуть в віках
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
Скільки агентів ФСБ курірує нашу владу?
Скільки було вкрадено дронів зі складу?
Коли підуть воювати депутати за Верховну Раду?
Коли припинять вигравати тендери за відкати?
Ми чуємо гучні промови, проте без результату
Хто за смерті українців буде відповідати?
Як завжди, ніхто, і винні відсутні
Ти дивишся перед собою, яке ти бачиш майбутнє?
Той, хто був другом до війни, перестав ним бути
Полеглі імена своїх братів мені не забути
Ваших голосів нема, але в моєму серці чути
Ще хотілося б бодай раз ваші обійми відчути
Ви померли, і померла частка моєї душі
З того моменту на цій землі я чужий
Весь світ для мене став холодним та німим
Пам'ять про вас назавжди стала болем моїм
Про бої в посадках можуть розказати тільки живі
Які там полишили душі свої
Віддали ядерне озброєння, проміняли меч на гроші
Не кликай на себе біди, вона сама прийде, коли схоче
На плечах попереднього покоління ця війна
В українців самосвідомості нема, чия це вина?
Активні штурмові дії, на фронт прийшла весна
Банкет під час чуми в барах Києва, нема вина
Не будь обслугой інших усе своє життя
Не слухай політиків, їх всі слова — брехня
Щоб ти міг спокійно жити, хтось помирає щодня
Залізо перетоплюється на сталь, виріс козак із немовля
Питань безліч, відповідей нема
На все, що відбувається, дивиться в сльозах Кузьма
Якщо нічого не зміниться, все дарма
Ми кричимо з усіх сил, але тиша німа
Поки є пам'ять, не вмирає солдат
Поки є правда, не згасає наш стяг
І навіть коли час нас рознесе по світах
Україна залишиться в наших серцях
Я пам'ятаю холод, окопи, чорний дим
Пам'ятаю тих, хто віддав життя молодим
Там, де небо темніє від гуркоту і мін
Там стоїш напроти смерті один на один
Колись мої діти спитають: що це за війна?
Чому стільки болю несла українська весна?
І я відповім тихо, дивлячись у небеса:
Це ціна за свободу, яка не мала кінця
Вона коштує грошей, проте не коштує грошей кров
Нам потрібен мир, але за яких умов?
Як зробити так, щоб війна не прийшла до нас знов?
Чи будуть у нас гарантії безпеки окрім слов?
Ми стоїмо не за владу та не за їх трон
Не за звання, не за блиск медалей та погон
Не за портрети в кабінетах та фальшивий закон
Не для того, щоб хтось спиздив черговий мільйон
Теракт в найбільшому місті країни
Стрілок вбиває без перешкод, в крові всі стіни
Мусора розбігаються хто куди, як свині
Відправте на фронт цих ***
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
Їхав збирати речі по пустому місту додому
Мене чекав на базі агент, зустрів як рідного
А через декілька хвилин всередині все вимерло
Коли привезли тіло Кофі на пікапі
Застиг як вкопаний, нема чого сказати
Вільховка забрала кращих, і ми цю лямку тащим
Це не в кіно, братан, по-справжньому, по-настоящому
Б'ємемось ми, як бились наші пращури
А ти, будь ласка, розкажи мені за ті кордони
Де лежать полеглі, їх не забрати ніколи
Твоє геройство скінчилось як пиво біля дому
Я просто брат кричу у прірву
Коли дивлюся на хохлів, здається, я втрачаю віру
Цвіт нації увесь загинув
Але у кожного військового на дворі стоїть Бредлі, я бачив це в новинах
Скрізь густий ліс, поперед батька в пекло син поліз
Де командир сховав очі за занавісками
Усі кричали: обов'язково повернись!
Та й сам там краще не журись
Сина погуби, а ти живим вернись
Будуть посади, зарплатня, насолода, жизнь
Моя країна, скільки на тебе болі й сліз вилились
Скільки всі роки будемо цей тягар нести
В пеклі нами залишиться бути завжди
Штурм запланований по полю, упс і всі жмури
Виходить наградняк, перепадає тобі
Посмертні нагороди його сім'ї
Нащо все це мені, бачив як лились сльози від мужчин
Які, як леви, бились до останніх сил
В колі найкращих, навіть в пекло летим
Шукай мене тільки коли в посадці розійдеться дим
А поки я без зв'язку, надіюсь вийду живим
Можу ушкодженим, але цілим
Шана всім, хто з ліса не вийшов живим
На ці строки спрямований мій посил
Зброю догори підняв гідний син
У труні заховали друга, а здається і моє життя пішло за ним
В колі найкращих, навіть в пекло летим
Шукай мене тільки коли в посадці розійдеться дим
А поки я без зв'язку, надіюсь вийду живим
Можу ушкодженим, але цілим
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
Як розболілись старенькі рани
Коли молитись ви перестали
Душа і тіло на вагах лежали
Зірку Давида хтось переставив
Він наказав мовчати, а я маю що сказати
З гетьманом ідем вперед, дякуєм за компромати
Якщо є приказ до виконання, маю приступати
Якщо держава наказала, хулі сумніватись
Посміхнувся штурмовик, якого не зламати
Ідею не купити, але можна підіграти
Кого не приручити, кинути за грати
Тут все реально, і кулі, і гранати
Нереальні тільки строки в депутатів
Справи наче є, але їх ніхто не бачив
Бо вертіли на хую собачім
Бо народ тупіє, а молодь ссали дальше
Бо чия хата в центрі, того і краще
А чия хата скраю — забута і пропаща
Тіла лежать у хащах, по зустрічній їду на Щастя
Хтось державі нічого не винен
Не відчуває провини, така він людина
Порода — тварина
Мені сниться нація єдина
Де жодна мати не втратила сина
Під сльозами не таяв сніг
Не лежать квіти у ніг
І не лежать квіти у ніг
Ми йшли крізь тумани, крізь терни і сумніви теж
Теж шукали довіру у світі, де купа обмеж
Та в спільних битвах запеклих зникає межа
Стають братами друзі, і в душах немає ножа
Вечори проживали, неначе останній ковток
Спільно зшиваючи пам'ять в міцний вузолок
Минуле згорає, лишаючи болючий слід
І тільки плач тут перероджає сміх
Вони пішли вперед, де обрій горить золотим
Витискати максимум із днів і машин
Допоки в жилах паливо, а в серці адреналін
Лишаючи вчорашній біль, як розвіяний дим
Мої брати не вмерли, а змінили маршрути
На плечах несем їх імена, цю солодку і терпку отруту
А сяють нам шлях білі зорі розплати
І ворог розсиплеться в порох і прах
Ми не підемо, ми будем стояти
Допоки мокшани не щезнуть в віках
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
Скільки агентів ФСБ курірує нашу владу?
Скільки було вкрадено дронів зі складу?
Коли підуть воювати депутати за Верховну Раду?
Коли припинять вигравати тендери за відкати?
Ми чуємо гучні промови, проте без результату
Хто за смерті українців буде відповідати?
Як завжди, ніхто, і винні відсутні
Ти дивишся перед собою, яке ти бачиш майбутнє?
Той, хто був другом до війни, перестав ним бути
Полеглі імена своїх братів мені не забути
Ваших голосів нема, але в моєму серці чути
Ще хотілося б бодай раз ваші обійми відчути
Ви померли, і померла частка моєї душі
З того моменту на цій землі я чужий
Весь світ для мене став холодним та німим
Пам'ять про вас назавжди стала болем моїм
Про бої в посадках можуть розказати тільки живі
Які там полишили душі свої
Віддали ядерне озброєння, проміняли меч на гроші
Не кликай на себе біди, вона сама прийде, коли схоче
На плечах попереднього покоління ця війна
В українців самосвідомості нема, чия це вина?
Активні штурмові дії, на фронт прийшла весна
Банкет під час чуми в барах Києва, нема вина
Не будь обслугой інших усе своє життя
Не слухай політиків, їх всі слова — брехня
Щоб ти міг спокійно жити, хтось помирає щодня
Залізо перетоплюється на сталь, виріс козак із немовля
Питань безліч, відповідей нема
На все, що відбувається, дивиться в сльозах Кузьма
Якщо нічого не зміниться, все дарма
Ми кричимо з усіх сил, але тиша німа
Поки є пам'ять, не вмирає солдат
Поки є правда, не згасає наш стяг
І навіть коли час нас рознесе по світах
Україна залишиться в наших серцях
Я пам'ятаю холод, окопи, чорний дим
Пам'ятаю тих, хто віддав життя молодим
Там, де небо темніє від гуркоту і мін
Там стоїш напроти смерті один на один
Колись мої діти спитають: що це за війна?
Чому стільки болю несла українська весна?
І я відповім тихо, дивлячись у небеса:
Це ціна за свободу, яка не мала кінця
Вона коштує грошей, проте не коштує грошей кров
Нам потрібен мир, але за яких умов?
Як зробити так, щоб війна не прийшла до нас знов?
Чи будуть у нас гарантії безпеки окрім слов?
Ми стоїмо не за владу та не за їх трон
Не за звання, не за блиск медалей та погон
Не за портрети в кабінетах та фальшивий закон
Не для того, щоб хтось спиздив черговий мільйон
Теракт в найбільшому місті країни
Стрілок вбиває без перешкод, в крові всі стіни
Мусора розбігаються хто куди, як свині
Відправте на фронт цих ***
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
А по зустрічній смузі лід
Дорога ним же виносить
Братами стали друзі
Твій плач переростає в сни
