Текст пісні "Носки"

Ультрафіолетове проміння нашої кімнати
Так хотіло, так любило не давати сумувати
Дотик шкіри, і на стіну хочу лізти від бажання
Ти можливо не навчилась і не хочеш відмовляти
Квіти сохнуть, бо скінчається повітря
Руки мокрі з понеділка по неділю
Не виходим з цього стану диких звірів
Перший поверх, добре що нема сусідів
Люди щось говорять, холодно на дворі
Двоє ми з тобою сидим на підвіконні
І сосновий запах нової підлоги
Гріє наші душі, гріє наші ноги

Дихай зі мною чужим запахом міським
На тобі нема нічого, лиш трояндові носки
Родимок сузір'я на твоїй спині
Уночі мені світило, добре нам було тоді
Добре нам було тоді

Ти така смачна, коли у посмішці твоїй
Я гублюсь ночами довгими й короткими словами
Поцілую волос, в червоній книзі такий голос
Як у тебе вдома, нас хватали судоми
Пам'ятають стіни кожен викрик вночі
Я тебе не відпущу — ти хоч кричи, хоч не кричи
Червоніли від жаги й бажання любить
Ти не знала, що й до чого в постілі робить
Ранок підло вже на п'яти наступав
Запах світла підганяв нас і лякав
Ніготь шкіру так тендітно лоскотав
А набридне, то поїдем на вокзал
І втечемо від обридших злих очей
Щоб не заважали голосно робити нам речей
Наші крила допоможуть виживать
Ніжно так кусатись, тілом тіло лікувать

Дихай зі мною чужим запахом міським
На тобі нема нічого, лиш трояндові носки
Родимок сузір'я на твоїй спині
Уночі мені світило, добре нам було тоді
Добро нам було тоді